Телефонні шахраї: схеми виманювання грошей і ознаки обману

Більшість грошей з карток крадуть не зламом, а розмовою: жертва сама називає код. Розбираємо схеми і прості правила, що їх ламають.

Редакція Balabolka 3 хв читання
Смартфон із вхідним дзвінком від невідомого номера на кухонному столі поруч із банківською карткою

Телефонний шахрай не зламує ваш банк. Він переконує вас зробити це самостійно: назвати код із SMS, встановити програму або перевести гроші «на безпечний рахунок». За даними НБУ, які переказує dengi.ua, у 2025 році соціальна інженерія дала 90% усіх збитків від карткового шахрайства (у 2024 році було 84%). Загальна сума збитків становила 1,4 млрд грн, а кількість незаконних операцій навіть трохи зменшилась, до 256 тис. Шахраїв не поменшало, вони просто краще працюють з людьми.

Основні легенди

«Служба безпеки банку». Дзвонить «співробітник», каже про підозрілу операцію або спробу кредиту на ваше ім’я. Просить назвати дані картки, код із SMS або «захистити кошти» переказом на інший рахунок. Інша версія, яку описує НБУ: старий застосунок банку «більше не працює», тож треба встановити новий. Так на телефон потрапляє чужа програма.

«Соціальна виплата». Повідомлення чи дзвінок про нібито допомогу або компенсацію. Щоб її «отримати», потрібно ввести реквізити картки на сторінці, яку підготував шахрай.

«Родич у біді». Прохання терміново переказати гроші на «його» номер.

Підміна SIM і eSIM. Шахраї намагаються перевипустити вашу SIM-картку або оформити eSIM, щоб отримувати коди з банку на свій пристрій. Особливо вразливі номери, якими довго не користувалися, наприклад у людей, що виїхали за кордон: через такий номер можна зайти в інтернет-банкінг, вивести гроші або оформити кредит.

«Легкий заробіток». Пропозиція підробітку онлайн, де спершу просять «підтвердити особу» даними картки.

Як розпізнати

Ознаки майже завжди однакові:

  • вас квапіть («рахунок вкрадуть за п’ять хвилин»);
  • просять дані картки, CVV, пароль інтернет-банкінгу або код із SMS: за порадами НБУ їх не можна повідомляти нікому, навіть «працівнику банку»;
  • пропонують встановити програму чи перейти за посиланням із повідомлення;
  • пропонують перевести гроші на «захищений» чи «резервний» рахунок.

Остання ознака найпростіша: будь-який переказ «для безпеки» на чужий рахунок є способом вивести гроші, а не захистити їх.

Що робити

Головна порада НБУ, яку переказують «Факти»: покладіть слухавку і самі зателефонуйте в банк. Якщо справа справді була терміновою, там про неї знатимуть.

Додатково:

  1. Не повідомляйте нікому повні дані картки, CVV і коди з SMS.
  2. Не переходьте за посиланнями з SMS, месенджерів і пошти, якщо не впевнені у відправнику.
  3. Не вводьте CVV на сторонніх сайтах. Продаючи щось на маркетплейсі, користуйтеся його власним сервісом, а не посиланням від «покупця».
  4. Якщо ви втратили телефон із номером, прив’язаним до банку, одразу заблокуйте картку і зверніться до банку та кіберполіції.

Якщо гроші вже пішли

Діяйте одразу: заблокуйте картку в застосунку або через гарячу лінію банку, повідомте банк про операцію, потім зверніться до поліції. Про шахрайські повідомлення, сайти й номери можна повідомити через форму на сайті Кіберполіції.

Розмову не варто продовжувати «щоб з’ясувати, чого вони хочуть»: поки ви слухаєте, вас готують до наступного кроку.

Більше практичних порад про цифрову безпеку збираємо в розділі «Технології» і в рубриці «Техно». Побутові гроші й підводні камені шукайте в розділі «Побут і гроші».