Іран відхилив вимогу США заморозити ядерну програму на 10 років

Новина 2015 року.

Іран відхилив вимогу американської влади заморозити ядерну програму Тегерана щонайменше на 10 років. Про це повідомила Російська служба Бі-бі-сі. За словами міністра закордонних справ Ірану Джавада Заріфа, вимоги Вашингтона були «надмірними й нелогічними». Іранський міністр також зазначив, що президент США Барак Обама говорив у «неприйнятній і загрозливій» манері.

Раніше Обама заявив, що для підписання міжнародної угоди щодо іранської ядерної програми Тегеран має заморозити її щонайменше на 10 років. В інтерв’ю агентству Рейтер американський президент сказав, що шанси домовитися про це з Іраном невеликі, проте будь-яка альтернатива буде ще гіршою.

Переговори в Монтре

Інтерв’ю Обами вийшло в понеділок, 2 березня 2015 року. Відповідь Заріфа через напівофіційне агентство Fars оприлюднили у вівторок. У ній ішлося, що Іран не прийматиме надмірних і нелогічних вимог. Того дня глава іранського МЗС удруге зустрівся в швейцарському Монтре з держсекретарем США Джоном Керрі. Розмова тривала понад п’ять годин, сторони заявили, що переговори триватимуть.

Шестеро світових держав - п’ять постійних членів Ради Безпеки ООН і Німеччина - призначили на березень строк для досягнення угоди. Іран заперечував, що прагне ядерної зброї, і стверджував, що програма має мирне призначення, зокрема для виробництва електроенергії. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу в промові в Конгресі США застерігав від угоди, яку назвав «відліком до потенційного ядерного жахіття». Обама відповів, що Нетаньягу не запропонував «життєздатних альтернатив», і закликав Конгрес дочекатися завершення переговорів. За його словами, він погодиться лише на таку угоду, яка не дасть Ірану отримати ядерну зброю.

Той самий матеріал Al Jazeera посилався на секретну телеграму Моссаду, яка потрапила до редакції: у ній ішлося, що на момент виступу Нетаньягу в ООН у 2012 році Моссад уважав, що Іран «не здійснює діяльності, необхідної для виробництва зброї».

Що було далі

Попередню угоду, Спільний план дій, Іран і «шістка» підписали ще 24 листопада 2013 року. На її основі переговорники домовилися про рамкові умови 2 квітня 2015 року в Лозанні, а остаточний Спільний всеосяжний план дій ухвалили 14 липня 2015 року у Відні. Його сторонами стали Іран, Китай, Франція, Німеччина, Росія, Велика Британія, США та Європейський Союз.

За документом збагачення урану обмежили 3,67 відсотка - рівнем, достатнім для цивільної енергетики й досліджень, але не для зброї. Запас низькозбагаченого урану мав скоротитися приблизно на 97 відсотків, із приблизно 10 000 до 300 кг, на 15 років. Кількість діючих центрифуг зменшили до 6 104, причому збагачувати уран дозволили лише 5 060 із них, і тільки на заводі в Натанзі. Через 15 років більшість обмежень на збагачення мала втратити чинність. У травні 2018 року Сполучені Штати вийшли з угоди.

Джерело: Al Jazeera