Раціон трудоголіка: що їсти на роботі, щоб голова працювала
Мозок потребує і складних вуглеводів, і білків. Деякі поради з тогочасної статті потребували уточнень, і їх подано нижче.

Новина 2011 року.
Свята скінчилися, і знову настали робочі будні. Розніжений організм потребує особливого харчування, щоб нормально функціонувати й давати сили для роботи. Так починалася добірка порад для трудоголіків, яку в березні 2011 року переказували українські сайти.
Сніданок і обід
Автор радив почати день із каші. Злаки містять вітаміни групи B, які впливають на роботу мозку та допомагають протистояти стресу, а ще складні вуглеводи, з яких мозок отримує глюкозу. Найшвидший спосіб дати мозку глюкозу - з’їсти щось солодке: шоколадку, торт чи шматок цукру, адже прості вуглеводи розщеплюються миттєво. Проте рівень цукру в крові падає так само швидко, як і росте, і за хвилинним прояснінням настають апатія та неуважність. Складні вуглеводи, які містяться в кашах, хлібі та картоплі, розщеплюються повільно, цукор у крові росте без різких стрибків, і мозок отримує постійне підживлення.
Класичний англійський сніданок із яєчнею та беконом, за словами автора, краще готувати рідше: надлишок жиру погано впливає на працездатність. На підтвердження в матеріалі згадували досліди на мишах, яких годували жирною їжею й потім перевіряли в лабіринтах.
На обід автор радив м’ясо або рибу. Білки потрібні мозку не менше, ніж вуглеводи: завдяки їм в організмі виробляються гормони допамін та адреналін, що відповідають за швидкість реакцій. Але перенасичуватися не варто: після переїдання кров спрямовується до органів травлення, а мозок лишається на «голодному пайку».
Фастфуд і броколі
Автор визнавав, що затяті трудоголіки все одно перекушують у закладах швидкого харчування, тому радив мінімізувати шкоду: брати піцу на тонкому тісті, бажано вегетаріанську, з невеликою кількістю кетчупу; обирати нежирні начинки до картоплі, як-от бринзу чи оселедець; замовляти дитячі порції гамбургерів і дієтичну колу; просити не поливати хот-дог кетчупом, майонезом і гірчицею; віддавати перевагу печеним пиріжкам, а не смаженим.
На вечерю радили броколі. У матеріалі йшлося, що вона захищає серце від кисневого голодування, і згадувалися досліди на щурах. Крім того, броколі пов’язували з бактерією Helicobacter pylori, яку вважають однією з найімовірніших причин виразки шлунка. Тут потрібне уточнення. У 2009 році японські та американські дослідники (Університет Джонса Гопкінса, Токійський науковий університет, Університет Цукуби) опублікували в Cancer Prevention Research пілотну роботу: 50 інфікованих людей два місяці їли по 70 грамів ростків броколі на день. Маркер H. pylori в калі впав більш ніж на 40 відсотків, тоді як у групі, що їла ростки люцерни, не змінився. Через вісім тижнів після припинення маркер повернувся до початкового рівня. Самі дослідники назвали результат «демонстрацією принципу» і не стверджували, що ростки лікують інфекцію чи запобігають раку шлунка.
Келих вина проти пива
Наприкінці добірки згадували дослідження датчан: любителі вина нібито мають вищий інтелект, ніж поклонники пива. Йшлося про роботу 2001 року в Archives of Internal Medicine: опитали 693 людей віком 29-34 роки. Серед чоловіків, які пили лише пиво, середній IQ становив 95,2, серед тих, хто пив вино, - 113,2. Любителі вина мали також вищий соціально-економічний статус і вищу освіту батьків. Автори не стверджували, що вино підвищує інтелект: за їхнім висновком, користь вина для здоров’я значною мірою пояснюється кращим психологічним станом і вищим соціальним статусом тих, хто його п’є.
Джерело: ScienceDaily