Чотири способи виробити командирський голос
Чотири вправи від наслідування Тетчер до читання тексту без приголосних. Історії про Тетчер і Демосфена доповнено перевіреними фактами.

Новина 2011 року.
Щоб від твого гарчання відскакували всі довкола, говори як Маргарет Тетчер, учися дихати в йогів, стеж за діафрагмою і вивчи напам’ять бодай один вірш. Карбувати слова, як сержант з американського бойовика, - мрія всіх не надто впевнених у собі чоловіків. Але якщо випромінювати впевненість дано не кожному, то виробити сталеві нотки командирського крику не так уже й складно.
Учися в леді
Для початку освой щось нескладне. Наприклад, скористайся прикладом Маргарет Тетчер, яка в середині 1970-х безуспішно намагалася «викувати» собі командирський голос. Їй не допомагали ні тренінги з найкращими ораторами, ні уроки сценічної мови від провідних театральних акторів Англії.
Насправді допомога прийшла інакше. За англомовною Вікіпедією, Тетчер почала працювати над своїм публічним образом за порадою Гордона Ріса, колишнього телепродюсера. Ріс випадково зустрівся з актором Лоренсом Олів’є, і той домовився про уроки з голосовою викладачкою Національного театру. Тетчер вчили знижувати й поглиблювати голос. 1973 року телекритик Клайв Джеймс у газеті The Observer порівняв її голос з «котом, що сповзає по класній дошці». 11 лютого 1975 року Тетчер очолила Консервативну партію, а 4 травня 1979 року стала прем’єр-міністром.
Вірш на допомогу
Наступний урок можна взяти в давнього грека Демосфена, який, як відомо, перш ніж стати неперевершеним оратором, був картавим і косномовним. Навчити голос «рокотати» по-командирськи йому допомогли дві вправи.
Про першу з них знає кожен школяр: Демосфен виходив на берег моря під час шторму й намагався перекричати гуркіт прибою. Коли йому це набридло, він вигадав іншу хитрість: підіймаючись пішки сходами храму чи стежкою на високий пагорб, голосно й виразно читав вірші улюблених поетів. Так він, до речі, і «дихалку» підтягнув.
Тут потрібне уточнення. Демосфен жив у 384-322 роках до нашої ери. Найвідомішу розповідь про його боротьбу з вадою мови залишив Плутарх: той пише про нечітку вимову, вправи з камінцями в роті, читання віршів на бігу чи задихаючись і тренування перед великим дзеркалом. Невідомо, чи правдиві ці історії, чи це анекдоти про наполегливість оратора.
Останній видих і діафрагма
Якщо з віршами не склалося, спробуй виробити в себе «голос йогів». Як відомо, голоси цих індійських суперменів дивовижно чисті, дзвінкі й чутні на величезних відстанях. Усе через те, що в їхній гімнастиці є спеціальна вправа й для цього. Зроби максимально сильний вдих через ніздрі, намагаючись вдихати якомога довше. Тепер на кілька секунд затримай подих і видихни «одним поштовхом» через широко розкритий рот. Робити цю вправу треба 7-8 разів на день - і за пару місяців від твого голосу отетерів би навіть автоінспектор.
Нарешті, найголовніше: «командир», коли говорить, то не легенями, а діафрагмою. Тобто голос у нього народжується ніби в животі. Тож роби так само. Паралельно виконуй таку вправу: 7-10 хвилин на день голосно читай якийсь текст, але без приголосних. Фраза «Ти в мене, салаго, навчишся тумбочку прибирати!» звучатиме як «и-е-е-а-а-о-а-и-я-у-о-у-и-и-а-и». Потім прочитай той самий текст, чітко вимовляючи приголосні. Навчишся - і дзвінкий, вібруючий голос тобі забезпечений.
Джерело: Вікіпедія, Margaret Thatcher