Як перевірити, чи фото згенероване штучним інтелектом

Дивитися на пальці й написи вже замало. Надійніше перевірити джерело фото, знайти його оригінал і запитати сервіс, що читає водяні знаки.

Редакція Balabolka 4 хв читання
Руки тримають смартфон із фото, поруч лупа й ноутбук на столі

Однієї безпомилкової ознаки немає. Кілька років порада була проста: полічіть пальці й прочитайте написи на вивісках. Сучасні генератори здебільшого вже малюють і руки, і текст правильно, тому «чисте» фото нічого не доводить. Надійніше скласти картину з кількох перевірок: звідки фото взялося, чи є його оригінал, що кажуть сервіси, які читають приховані мітки, і що підказує око.

Спершу контекст

Найчастіше підроблене фото видає не картинка, а те, як його подають. Допис без автора і першоджерела, «шок» у підписі, заклик терміново поширити або надіслати гроші - це привід зупинитися. Особливо якщо знімок нібито показує подію, про яку мовчать звичайні новинні сайти.

Запитайте себе: хто міг це зняти і чому цього кадру немає ніде, крім одного паблика? Коли фото використовують, щоб виманити гроші чи дані, схема та сама, що й у телефонних шахраїв: тиск на емоції і поспіх.

Зворотний пошук

Завантажте фото в Google Lens, TinEye або Bing Visual Search. Так видно, де ще з’являвся знімок і коли. Якщо «свіже фото з місця події» виявилося кадром із фільму, старої гри чи іншого міста, питання закрите.

Є застереження. Відсутність копій сама по собі нічого не означає: нові особисті знімки теж не мають історії. Тривожніше інше: фото нібито розійшлося мережею за кілька днів і стосується гучної події, а пошук не знаходить жодного попередника чи першоджерела.

Мітки походження і водяні знаки

Дві технології варто знати.

  • Content Credentials (C2PA): метадані, які записують, чим і як створено чи змінено зображення. Їх підтримують, зокрема, Adobe, Google, Microsoft і Sony.
  • SynthID: невидима мітка Google, вшита в зображення, створені з її інструментами. За оглядом Malwarebytes від липня 2026 року, вона тепер охоплює й зображення з ChatGPT та DALL·E.

Перевірити їх можна в застосунку Gemini: завантажте фото й запитайте, чи створене воно за допомогою ШІ. Він шукає і SynthID, і Content Credentials. Є також портал SynthID Detector, який Google на старті відкривала журналістам, медійникам і дослідникам за списком очікування, і засіб Verify від OpenAI. Доступність функцій змінюється, тож актуальні умови дивіться на сторінках самих сервісів.

Сайти зі словами «SynthID detector» у назві, які не належать Google, мітку не читають. Це зазвичай оцінка ймовірності за зовнішнім виглядом, і ставитися до неї варто саме так.

Чого ці перевірки не гарантують

  • «Не знайдено» не означає «справжнє». Більшість реальних фото не мають жодних даних про походження. А мітки є лише там, де їх поставив сам генератор: SynthID не видасть знімок, створений моделлю, що його не використовує.
  • Месенджери стирають метадані. WhatsApp, iMessage і Facebook часто прибирають їх при пересиланні. Піксельний водяний знак переживає це частіше, але не завжди.
  • Мітка не доводить, що подія була. Дійсні Content Credentials показують, як створено файл, а не що зображене трапилося насправді. Підроблене відео, перезняте з екрана, може нести чинні дані.
  • Мітка не розрізняє повну генерацію й редагування. Знайшли водяний знак - це означає, що ШІ брав участь, але не що кадр намальований з нуля.
  • Видимі логотипи легко обрізати. Водяні знаки Grok, Sora чи Runway зникають разом із краєм кадру, а платні тарифи їх можуть не ставити.

Фактчекери з британської організації Full Fact, наприклад, не вважають онлайн-детектори достатньо надійними, щоб користуватися ними регулярно, а висновки формулюють обережно: «імовірно» або «майже напевно» створене ШІ.

Що ще дивитися очима

Анатомія зі списку не зникла: зайві чи злиті пальці, дивні вуха, зуби, предмети, що фізично не мають сенсу (рушниця зі стволами з обох боків, нога, що вростає в підлогу). Але це підказки, а не вирок. Додайте до них:

  • несумісне освітлення: тіні падають не від того джерела, відблиски й відображення викривлені;
  • прикраси, окуляри, одяг, що подекуди «пливуть» або не збігаються з одного боку на інший;
  • надто гладку шкіру й бездоганну композицію;
  • підписи на вивісках і книжках: збій у них видає не завжди, але може.

Порядок дій

  1. Знайдіть першоджерело: хто опублікував фото першим.
  2. Запустіть зворотний пошук у двох-трьох сервісах.
  3. Завантажте файл у Gemini або інший офіційний засіб перевірки міток.
  4. Подивіться на деталі: світло, відображення, краї, фон.
  5. Якщо фото стосується важливої події, пошукайте її в кількох незалежних новинних джерелах і перевірте, чи не розбирали її фактчекери.

Якщо одна з перевірок викликала сумнів, а підтвердження немає, фото краще не поширювати. Особисті документи, банківські дані й знімки з приватною інформацією в сторонні «детектори» не завантажуйте.